ТТГ – глікопротеїн, який утворюється в базофільних клітинах передньої долі гіпофізу, що секретується у відповідь на зміну концентрації вільного трийодтироніну і вільного тироксину по механізму негативного зворотнього зв’язку. Складається із двох субодиниць - Альфа і Бета.

Альфа-ланцюг загальний для ТТГ, ФСГ, ЛГ, ХГЛ. Бета-ланцюг різний і зумовлює біохімічну специфічність. Безпосередньо стимулює синтез ТТГ релізинг-гормонів гіпоталамуса. ТТГ взаємодіє зі специфічними рецепторами на поверхні клітин щитоподібної залози та призводить до двох основних ефектів: стимуляція розмноження клітин та їх гіпертрофії і стимуляції синтезу та секреції щитоподібною залозою трийодтироніну і тироксину.

Для ТТГ характерний циркадний ритм: найвищих величин ТТГ у крові досягає до 2-4 години ночі, а також о 6-8 годині ранку. Мінімальні значення ТТГ спостерігаються о 17-18 годині вечора. З віком концентрація ТТГ незначно підвищується, проте зменшується кількість синтезу гормонів в нічний час.

При вагітності, на фоні підвищення ХГЛ, рівень ТТГ знижується на 20%. Синдром транзиторного тиреотоксикозу часто асоціюється з нестримною блювотою вагітних.

Зниження рівня ТТГ спостерігається при міхурцевому заметі і хоріонкарциномі в результаті значного підвищення рівня ХГЛ. При вторинному гіпотиреозі (центральному) можуть спостерігатись нормальні рівні ТТГ, але його біологічна активність знижується.

При гіперпролактинемії необхідно обов’язково виключити гіпотиреоз.

 

ТТГ- це  основний гормон функціонального стану щитоподібної залози.

 

Правила підготовки: загальноклінічні дослідження крові.

Матеріал дослідження: венозна кров.

Транспортне середовище, пробірка: вакутайнер з/без гелевої основи.

Метод тестування:  ECLIA.

Аналізатор і тест-система: Cobas e411 , Roche Diagnostics.

 

Референтні значення (мкМО/мл):

Діти:

0-12 місяців: 1,36-8,8

1-6 років: 0,85-6,5

7-12 років: 0,28- 4,3

Дорослі: 0,27- 4,2

 

Показання до призначення:

  • Діагностика стану щитоподібної залози;
  • Контроль лікування гіпотиреозу, тиреотоксикозу;
  • Затримка розумового та статевого розвитку дітей;
  • Зоб;
  • Гіперпролактинемія.

 

Підвищують рівень ТТГ: протисудомні препарати, бета-адреноблокатори, аміодарон, кломіфен, протиблювотні засоби, фуросемід, йодиди, сульфат заліза, преднізолон, рифампіцин.

 

Знижують рівень ТТГ: анаболічні стероїди, кортикостероїди, цитостатики, бета-адреноміметики, допамін, амідарон, тироксин, трийодтиронін, карбамазепін, соматостатин і октреотид, нифедипін, засоби для лікування гіперпролактинемії.