Тиреоглобулін (ТГ) – матриця для синтезу тиреоїдних гормонів, що являє собою глікопротеїд, який складається із двох ідентичних субодиниць з молекулярною вагою по 330кДа. Він синтезується фолікулярними тироцитами і транспортується в колоїд. В області апікальної мембрани тироцита проходить йодування ТГ по тирозильних залишках. ТГ в нормальних умовах не секретується в системний кровотік. Його утворення знаходиться під контролем тиреотропного гормону гіпофізу. Вплив ТТГ призводить до збільшення секреції тиреоглобуліну. Рівень ТГ в крові визначається трьома основними факторами:

  • агальною масою диференційованої тканини ЩЗ;
  • наявністю запалення або пошкодження ЩЗ, які викликають вивільнення ТГ в кров;
  • кількістю стимулюючих впливів на рецептори тиреотропного гормону в ЩЗ (ТТГ, ХГ, АТрТТГ).

Рецидивуючий ріст доброякісних і злоякісних пухлин ЩЗ супроводжується підвищенням рівня ТГ у більшості хворих. Слід враховувати, що збільшення концентрації ТГ в крові при раку ЩЗ спостерігається лише у третини хворих.

Епітеліальні клітини диференційованого раку ЩЗ зберігають здатність до секреції ТГ.  Тиреоглобулін є індикатором наявності і не повинен бути у крові пацієнтів після тиреоїдектомії і радіойодаблації. Присутність антитіл до ТГ може спотворювати результати дослідження, тому, при визначенні рівня ТГ, необхідно визначати також і антитіла до нього після оперативного лікування.

Супресивна терапія пригнічує секрецію ТГ, тому, в окремих випадках, його підвищення фіксується тільки на фоні скасування прийому левотироксину. Дослідження рівня ТГ після гемітиреоїдектомії  або резекції ЩЗ практично неінформативне.

 

Правила підготовки: як і загальноклінічні обстеження крові.

Примітка до правил підготовки: Проводити забір венозної крові на даний вид дослідження слід  до процедур сканування, біопсії ЩЗ або не раніше,  ніж через 2 тижні після неї, а також не раніше, ніж через 6 тижнів після тиреоїдектомії.

Матеріал  для дослідження:  венозна кров.

Транспортне середовище, пробірка: вакутайнер з/без гелевої основи.

Метод тестування:  ECLIA.

Аналізатор і тест-система: Cobas e411 , Roche Diagnostics.

Референтні значення: 3,5- 77,0 нг/мл.

 

Показання до призначення:

  • маркер рецидиву диференційованих раків ЩЗ після аблятивної терапії;
  • вогнищевих утворень ЩЗ;
  • виявлення рецидиву після аблативної терапії диференційованого раку ЩЗ при сумісному визначенні з АТ ТГ;
  • новоутворення в ЩЗ;
  • популяційні дослідження, що пов’язані з оцінкою йоддефіцитного статусу.

 

Підвищення рівня ТГ:

  • пухлини ЩЗ;
  • підгострий тиреоїдит;
  • аденома ЩЗ;
  • гіпертиреоз;
  • метастази раку ЩЗ;
  • ендемічний зоб;
  • недостатність йоду;
  • хвороба Грейвса;
  • стан після лікування радіоактивним йодом.

 

Зниження рівня:

  • гіперфункція щитоподібної залози, що викликана передозуванням гормонів ЩЗ.