Код 1.3.009 Тестостерон загальний (Testosterone total).

 

Тестостерон є основним андрогенним гормоном у чоловіків, його синтез здійснюється майже виключно в клітинах Лейдіга яєчок. Секрецію тестостерону контролює лютеїнізуючий гормон, що виробляється гіпофізом і регулюється шляхом негативного зворотнього зв'язку гіпоталамусом і гіпофізом. Більшість циркулюючого тестостерону зв'язано з глобуліном, що зв'язує статеві гормони (SHBG). Тестостерон бере участь у формуванні функції простати і сім'яних міхурців. У жінок виробляється набагато менша кількість тестостерону з дигідротестостерону. Частка в синтезі андрогенів яєчників і надниркових залоз невелика. Основна частка тестостерону виробляється у жінок в результаті периферичних перетворень інших стероїдів. У фізіологічних концентраціях андрогени не володіють характерними властивостями у жінок, але у випадку, коли відбувається збільшення цього гормону (гіперандрогенія), спостерігаються симптоми гірсутизму (надмірне оволосіння за чоловічим типом, акне, алопеція), порушується менструальний цикл, можливий розвиток вірилізації. Рівні тестостерону схильні до епізодичних, циркадних і циклічних коливань. З цієї причини аналіз однієї проби матиме клінічне значення лише у 68% випадків.

Загальний тестостерон може бути в нормі у деяких чоловіків з симптомами недостатності андрогенів (в зв'язку з підвищенням рівня ГЗСГ) або у деяких жінок з гірсутизмом. У цих випадках рекомендується провести визначення вільного тестостерону. Майже всі важкі захворювання, особливо захворювання печінки, нирок можуть призвести до зниження концентрації тестостерону.

 

Метод дослідження: ECLIA.

Правила підготовки: Загальноклінічні та біохімічні дослідження крові.

При оформленні необхідно вказати день МЦ або термін вагітності.

Матеріал для досліджень: Венозна кров.

Транспортне середовище: Вакутайнер з/без антикоагулянту.

Аналізатор і тест-система: Cobas е411, Roche Diagnostics (Швейцарія).

 

Референтні значення (нмоль/л):

Чоловіки:

20-49 років: 8,64-29,0;

Старші 50 років: 6,68-25,7.

Жінки:

20-49 років: 0,290-1,67;

Старші 50 років: 0,101-1,42.

 

Коефіцієнт перерахунку:

нмоль/л х 0,288 = нг/мл

нг/мл х 3,47 = нмоль/л

 

Інтерферуючі чинники:

Медикаменти, що підвищують рівень: Вальпроєва кислота, барбітурати, бромокриптин, естрогени, гонадотропін (у чоловіків), налоксон, рифампіцин, даназол, дегідроепіандростерон, фінастерін, флутамид, гозерелін (в перший місяць лікування), левоноргестрел, мифепристон, моклобемід, нафарелін (чоловіки), нілутамід, фенітоїн, правастатин (жінки), тамоксифен; надмірні фізичні навантаження.

Медикаменти, що знижують рівень: Андрогени, карбамазепін, циклофосфамід, дексаметазон, дігоксин (чоловіки), етанол, фенотіазини, глюкокортикоїди, глюкоза, аналоги гонадоліберину, магній, метопролол, спіронолактон, тетрациклін, верапаміл, даназол (в низьких дозах), бусерин, циметидин,  ципротерон, гозерелін, кетоконазол, леупролід, левоноргестрел, сульфат магнію, метандростенолон, метірапон, нафарелін (жінки), нандролон, октреотид, КОК, правастатин (чоловіки), пирідоглютетімід, тіоридазин.

 

Показання до призначення: Маркер андрогенного статусу.

У чоловіків:

  • оцінка андрогенного статусу при клініці гіпоандрогенії, гіперандрогенії;
  • порушення статевого дозрівання;
  • синдром Клайнфельтера;
  • обстеження при безплідді;
  • клінічна підозра на надлишок андрогену (пухлини кори надниркових залоз, раннє статеве дозрівання);
  • контроль лікування.

У жінок:

  • оцінка андрогенного статусу при клініці гіпоандрогенії, гіперандрогенії;
  • виявлення причин порушення менструального циклу;
  • обстеження при об'ємному новоутворенні в області надниркових залоз, яєчників для виключення андрогенпродукуючих пухлин.

Інтерпретація результатів:

Підвищення рівня:

  • хвороба і синдром Іценко-Кушинга;
  • адреногенітальний синдром (жінки);
  • тестостерон-продукуючі пухлини яєчок (чоловіки);
  • хромосомний набір XYY (чоловіки);
  • вірилізіруюча пухлина яєчників (жінки);
  • зниження рівня глобуліну, що зв’язує статеві гормони (ГЗСГ).