Код 2.1.016 Плацентарний фактор росту (ПФР) Рlacental growth factor (PlGF).

 

Плацентарний фактор росту (PlGF) – глікопротеїн, відноситься до сімейства васкулоендотеліальних чинників зростання (VEGF), гомологічний з VEGF. Основні функції представників даного сімейства – забезпечення ангіогенезу. Це зростання нових судин при ембріональному розвитку, після травм, ішемічних ушкоджень, при інтенсивних фізичних навантаженнях, забезпечення розвитку колатерального кровопостачання. Багато пухлин для забезпечення свого зростання експресують дані фактори росту.

Під час вагітності PlGF синтезується, головним чином, в плаценті і забезпечує ангіогенез у зростаючого плода. Концентрація його при фізіологічно протікаючій вагітності збільшується в 4 рази до кінця другого триместру.

Прееклампсія – патологія вагітності, що часто зустрічається і характеризується системною дисфункцією ендотелію та клінічно виражається розвитком артеріальної гіпертензії та протеїнурії після 20 тижнів вагітності. Єдиний на сьогодні відомий метод радикального лікування прееклампсії – розродження. Доведено, що основою даного ускладнення є розвиток ендотеліальної дисфункції, яка розвивається в результаті дисбалансу факторів ангіогенезу в плаценті і може  ефективно запобігти призначенням аспірину в терміни до 16 тижнів – терміни формування нормальної плаценти (призначення в більш пізні терміни не дає бажаного результату).

Визначення PlGF, за рекомендаціями фонду FMF, необхідно призначати  в першому триместрі разом з РАРР і АФП. Доведено, що рівень PlGF достовірно знижується в першому триместрі щодо рівня відповідного рівня гестації спільно зі зниженням рівня РАРР-А. З огляду на те, що прееклампсія сьогодні розглядається як ендотеліальна дисфункція, що супроводжується патологією ангіогенезу і судинної проникності, зміни рівня PlGF відбуваються задовго до появи клінічних симптомів прееклампсії.

Підвищені рівні PlGF можуть бути виявлені у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями як індикатор мікро- і макроваскулярного атеросклерозу та є ознакою патологічного ангіогенезу.

Крім того, PlGF є незалежним предиктором смертності та ускладнень, пов'язаних з серцево-судинними захворюваннями, у пацієнтів з діабетом 1 і 2 типу. PlGF також підвищується при різних патологічних станах, включаючи загоєння ран і утворення пухлин.

 

Метод дослідження: ІФА.

Правила підготовки: Загальноклінічні та біохімічні дослідження крові.

Матеріал для досліджень: Венозна кров.

Транспортне середовище: Вакутайнер з/без антикоагулянту.

Аналізатор і тест-система: ELISA, DEMEDITEC (Німеччина).

 

Референтні значення (пг/мл):

Чоловіки: 16,7 - 63,1.

Жінки (не вагітні): 20,3 - 85,9.

Жінки (вагітні):

6 - 9 тижнів: 24,2 - 115,0;

10 - 14 тижнів: 23,9 - 251,0;

15 - 19 тижнів: 48,7 - 437,0;

20 - 23 тижні: 90,8 - 510,0;

24 - 28 тижнів: 112,9 - 908,0;

29 - 33 тижні: 37,7 - 904,0;

34 - 36 тижнів: 25,7 - 870,0;

37 тижнів і до пологів: 39,9 - 488,0.

 

Показання до призначення: Маркер прееклампсії. Оцінка ризику розвитку прееклампсії у вагітних з: прееклампсією/еклампсією в попередніх вагітностях, гіпертонічною хворобою, захворюваннями нирок, цукровим діабетом, аутоімунними захворюваннями, тромбофілією (особливо АФС, гіпергомоцистеїнемією); всім вагітним у першому триместрі пренатальний скринінг можливої наявності хромосомної патології плода та оцінка ризику розвитку прееклампсії, незалежно від наявності факторів ризику (спільно з визначенням РАРР-А та β ХГЛ).

 

Інтерпретація результатів:

Підвищення рівня: Підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань, пухлин.

Зниження рівня: Високий ризик розвитку прееклампсії (особливо при поєднанні з низькими рівнями РАРР-А).