Код 1.4.004 Кортизол (сироватка) (Cortisol (serum))

 

Кортизол – стероїдний гормон, що синтезується в пучковій зоні кори надниркових залоз із загального попередника холестерину під контролем АКТГ. Взаємодія в системі «гіпоталамус-гіпофіз-наднирники» здійснюється за класичним принципом негативного зворотного зв'язку. АКТГ підвищує секрецію кортизолу, а підвищений рівень кортизолу, в свою чергу, пригнічує секрецію АКТГ. Кора наднирників секретує кортизол у вільній формі, який, потрапляючи в кров, зв'язується з білками плазми крові. Понад 90% кортизолу зв'язується зі специфічним транспортним білком – транскортином (КСГ), і в невеликій кількості – з альбуміном. У зв'язаному стані кортизол втрачає біологічну активність і лише вільний кортизол забезпечує його ефект на тканини-мішені. Метаболізується в печінці, фільтрується в ниркових клубочках і виділяться з сечею у вільній формі. Період напіввиведення – 80-100 хвилин. Кортизол відіграє важливу роль в метаболізмі глюкози, підтриманні судинного тонусу, регуляції імунної відповіді і в реакції організму на стрес.

Концентрація АКТГ і кортизолу в плазмі має чіткий добовий ритм: пік концентрації АКТГ відзначається між 4 і 6 годинами ранку, максимальний рівень кортизолу – о 8 годині ранку, мінімальний – у вечірній час (23 година).

У здорових людей перепад між концентрацією кортизолу в ранкові і денні години досягає 50%, а між ранковими та вечірніми – 350%.

Секреція кортизолу мало змінюється з віком. Добовий ритм секреції АКТГ і кортизолу формується у дітей до 6-12 місяців життя і чітко встановлюється тільки після 3-х років життя. У старших дітей і дорослих індивідуальний добовий ритм секреції АКТГ і кортизолу досить стійкий та змінюється при зміненні часового поясу тільки через 15-20 днів.

 

Визначення загального кортизолу в сироватці крові

Кортизол сироватки – це загальний кортизол, менше 5% якого складає вільний гормон, який надає весь спектр біологічних ефектів. Визначення загального кортизолу не відображає клінічну картину захворювання. Найбільш поширеною причиною підвищення рівня кортизолу плазми у жінок є збільшення концентрації кортизол-зв’язуючого глобуліну внаслідок високого рівня естрогенів (наприклад, терапія естрогенами, вагітність). Нормалізація рівня кортизолу після пологів або припинення прийому контрацептивів може займати до 6 тижнів.

Збільшення концентрації транскортину може бути також при гіперфункції щитоподібної залози, діабеті, при ряді захворювань кровотворної системи. Зниження концентрації цього транспортного білка спостерігається при гіпотиреозі, захворюваннях печінки, нефротичному синдромі, множинній мієломі, ожирінні. Будь-яка зміна концентрації транскортину веде і до зміни рівня загального кортизолу в крові.

 

Метод дослідження: ECLIA.

Правила підготовки: Загальноклінічні та біохімічні дослідження крові.

Матеріал для досліджень: Венозна кров.

Транспортне середовище: Вакутайнер з/без антикоагулянту з/без гелевої фази.

Аналізатор і тест-система: IMMULITE, Siemens.

 

Референтні значення (мкг/дл):

Ранок (07:00-10:00): 6,2-19,4;

Вечір (16:00-20:00): 2,3-11,9.

 

Коефіцієнт перерахунку:

мкг/дл х 27,586 = нмоль/л.

 

Інтерферуючі фактори:

Медикаменти, що підвищують рівень: Синтетичні ГКС (перорально, парентерально, інгаляційно, місцево), протисудомні препарати, аспірин, атропін, бензодіазепіни, кломіпрамін, оральні контрацептиви, фуросемід, інсулін, інтерферон (гамма), метоксамін, метоклопрамід, налоксон, ранітидин, спіронолактон, опіати, вазопресин, АКТГ; алкоголізм.

Медикаменти, що знижують рівень: Барбітурати, дексаметазон, ефедрин, індометацин, кетоконазол, лабеталол, леводопа, морфін, ніфедипін, оксазепам, правастатин, рифампіцин, синтетичні ГКС (преднізолон, метилпреднізолон).

 

Показання до призначення: Маркер рівня активності системи «гіпоталамус-гіпофіз-надниркові залози» і його метаболічного кліренсу, синдрому Іценко-Кушинга.

  • численні і прогресуючі симптоми, характерні для синдрому/хвороби Іценко-Кушинга (ожиріння, артеріальна гіпертензія, гіперглікемія, міопатія, гірсутизм, плетора, остеопороз, патологічні переломи, червоні розтяжки, підвищена травматичність шкіри і м'яких тканин, НМЦ);
  • нетипові клінічні симптоми для віку пацієнта (остеопороз, артеріальна гіпертензія);
  • у дітей з відставанням у рості і надмірною вагою;
  • інциденталома наднирників, що має візуальні ознаки аденоми;
  • диференційна діагностика первинної і вторинної надниркової недостатності при спільному дослідженні з АКТГ.

Інтерпретація результатів:

Збільшення рівня:

  • хвороба/синдром Іценко-Кушинга;
  • вузлова гіперплазія надниркових залоз;
  • ектопічний КРГ-синдром (кортикотропін-рилізинг гормон);
  • ектопічний АКТГ-синдром;
  • СПКЯ;
  • гіпотиреоз (зниження катаболізму);
  • гіпертиреоїдний стан;
  • гіпоглікемія;
  • ожиріння;
  • депресія;
  • ВІЛ-інфекція (у дорослих);
  • цироз печінки (зниження катаболізму);
  • некомпенсований цукровий діабет;
  • алкоголізм;
  • вагітність.

Зниження рівня:

  • гіпопітуітаризм;
  • хвороба Аддісона;
  • стан після прийому глюкокортикоїдів;
  • адреногенітальний синдром;
  • гіпотиреоїдний стан (зниження секреції);
  • печінково-клітинна недостатність – зниження секреції (цироз печінки, гепатит);
  • різка втрата ваги.