Код 1.5.004 Інсулін (Insulin)

 

Інсулін – поліпептидний гормон, що виробляється бета-клітинами підшлункової залози. Молекула інсуліну складається з 2 поліпептидних ланцюжків: А-ланцюжок з 21 амінокислоти і В-ланцюжок – з 30 амінокислот, пов'язаних між собою двома дисульфідними містками. Інсулін і С-пептид виробляються підшлунковою залозою в результаті протеолітичного розщеплення проінсуліну. Регуляція секреції інсуліну переважно залежить від рівня глюкози. Секреція інсуліну стимулюється гіперглікемією, деякими амінокислотами, гормонами (глюкагон, гастрин, секретин, холецистокінін). Секреція інсуліну пригнічується гіпоглікемією, соматостатином, адреналіном і норадреналіном. Інсулін сприяє транспорту глюкози, калію, амінокислот в цитоплазму. Він інгібує глікогеноліз і глюконеогенез. У крові інсулін знижує концентрацію глюкози і жирних кислот, а також амінокислот (незначно). Інсулін руйнується в печінці під дією ферменту глутатіонінсулінтрансгідрогенази. Період напіврозпаду інсуліну, введеного внутрішньовенно, становить 5-10 хвилин. Причиною виникнення цукрового діабету вважається недостатність інсуліну (абсолютна або відносна). Рівень інсуліну знижується у пацієнтів з  ЦД 1 типу, на ранній стадії розвитку ЦД 2 типу рівень інсуліну нормальний або підвищений, на пізній стадії розвитку рівень гормону знижується. Рівень інсуліну підвищений у пацієнтів з інсуліномою. Збільшення концентрації інсуліну спостерігається при нормальній вагітності. У здорових людей рівень інсуліну корелює з рівнем глікемії.

 

Метод дослідження: ECLIA.

Правила підготовки: Загальноклінічні та біохімічні дослідження крові.

Матеріал для досліджень: Венозна кров.

Транспортне середовище: Вакутайнер з/без антикоагулянту.

Аналізатор і тест-система: Immulite (Siemens AG), Німеччина.

 

Референтні значення (мкОД/мл):

2,6 – 24,9.

 

Коефіцієнт перерахунку:

мкОД/мл х 6,945 = пмоль/л;

пмоль/л х 0,144 = мкОД/мл.

 

Інтерферуючі чинники:

Медикаменти, що підвищують рівень:  Ацетогексамід, альбутерол, амінокислоти, глюконат кальцію (новонароджені), хлорпропамід, ципрогептадин (не хворі на діабет), даназол, фруктоза, глюкагон, глюкоза, гормон росту, леводопа (при лікуванні паркінсонізму), медроксипрогестерон, ніацин (високі дози), оральні контрацептиви, панкреозимин (в/в введення), фентоламін (інфузія), преднізолон, хінідин, секретин (в/в введення), спіронолактон, сахароза, тербуталін, толазамід, тол бутамід.

 

Медикаменти, що знижують рівень:  Бета-адренергічні блокатори, кальцитонін, циметидин, клофібрат, фенобарбітал, фуросемід, метформін, ніфедипін, іазіди.

 

Показання до призначення: Маркер інкреторної функції підшлункової залози. Маркер інсуліноми при спільному визначенні з проінсуліном і С-пептиду.

  • діагностика гіпоглікемічних станів;
  • підозра на інсуліному;
  • в деяких випадках, при вирішенні питання про абсолютну потребу в інсуліні у хворих на діабет;
  • при необхідності, в комплексі досліджень хворих з метаболічним синдромом;
  • при необхідності, в комплексі досліджень пацієнтів з синдромом полікістозних яєчників.

Інтерпретація результатів:

Підвищений рівень:

  • інсулінома;
  • ЦД 2 типу (початок захворювання);
  • захворювання печінки;
  • акромегалія;
  • синдром Іценко-Кушинга;
  • м'язова дистрофія;
  • сімейна непереносимість фруктози і галактози;
  • ожиріння;

Знижений рівень:

  • вагітність;
  • ЦД 1 типу;
  • ЦД 2 типу;
  • гіпопітуїтаризм;
  • тривале фізичне навантаження.