Код 1.3.028 Інгібін В (Inhibin B)

 

Інгібін є гетеродимерним гормоном, який синтезуються клітинами гранульози яєчників у жінок і клітинами Сертолі сім’яних канальців у чоловіків. Складається з 2 димеризованих субодиниць: загальної α-субодиниці і β-специфічної для кожного виду інгібіну (А і В). Інгібін вибірково пригнічує секрецію (за принципом негативного зворотного зв'язку) ФСГ гіпофізом, регулюючи фолікулогенез і сперматогенез, надає  місцеву  паракринну дію в статевих залозах.

Синтез Інгібіну знижує секрецію гонадоліберину; андрогени, ФСГ та інсуліноподібний фактор росту-1 збільшують його секрецію. У дівчаток рівень Інгібіну В підвищується в міру статевого дозрівання, що дозволяє використовувати даний тест для діагностики порушень статевого дозрівання. У жінок синтезується в фолікулах, що розвиваються, має виражені коливання протягом менструального циклу: максимальні рівні відзначаються в ранню фолікулінову фазу (на 3 день) зі збереженням до середини і подальшим зниженням до кінця фази. Потім спостерігається нетривалий пік через 2 дні після піку ЛГ з подальшим зниженням. Протягом лютеїнової фази відзначаються низькі рівні Інгібіну  В.

З віком виснаження фолікулярного пулу призводить до зниження рівня Інгібіну В до низьких, невизначених рівнів, що дозволяє використовувати даний гормон як один з маркерів оваріального резерву (спільно з ФСГ і АМГ). З огляду на залежність від дня МЦ, оптимально визначати на 3 день менструального циклу (коли відзначаються пікові рівні). Зважаючи на те, що синтез Інгібіну В відбувається в гранульозних клітинах, відзначається різке підвищення рівнів (до 60 разів) при гранульозоклітинному раку яєчників (у 80-100% випадків), в 55-60% випадків муцинозних типів епітеліального раку яєчника, тому, спільне визначення з СА- 125 при утвореннях в яєчниках,  допомагає  виявити дані типи раку яєчників, при яких рівень СА-125 не змінюється. Однак, проводячи дослідження для виключення злоякісної пухлини і отримуючи нормальні рівні Інгібіну В, не можна повністю виключити наявність раку. У хлопчиків рівень Інгібіну підвищений в дитинстві, пік концентрації – в 3 місяці, з подальшим поступовим зниженням до 10 років. Виявлення Інгібіну  В вказує на присутність і функціональну здатність тестикулярної тканини, і використовується для діагностики аномалій розвитку статевих залоз, визначення статі в сумнівних ситуаціях. Аналіз на даний гормон дозволяє диференціювати анорхію (вроджена відсутність яєчок) і крипторхізм (неопущення яєчок в калитку) та призначити необхідне лікування.

Інгібін В використовується в якості маркера сперматогенезу у дорослих чоловіків і функцій клітин Сертолі, які регулюють дозрівання сперматозоїдів. У чоловічому організмі концентрація гормону знаходиться на відносно високому стабільному рівні і пропорційна обсягу тканин яєчок та щільності сперми. Знижена концентрація Інгібіну В виявляється у чоловіків з олігоспермією (зниженою кількістю сперми), азооспермією (відсутністю сперматозоїдів в еякуляті) і порушеним сперматогенезом. Одночасне визначення ФСГ і Інгібіну В дозволяє оцінити адекватність сперматогенезу.

 

Метод дослідження: ІФА.

Правила підготовки: Загальноклінічні та біохімічні дослідження крові.

Матеріал для досліджень: Венозна кров.

Транспортна середовище: Вакутайнер з/без антикоагулянту.

Аналізатор і тест-система : ELISA, IBL (Німеччина).

 

Референтні значення (нг/мл):

Чоловіки: 11,50-368,88.

Жінки (пременопауза):

1-2 д.м.ц: 15,0-70,0;

5 д.м.ц: 45,0-120,0;

Фолікулінова фаза: 30,0-90,0;

Овуляторний пік: 80,0-200,0;

Лютеїнова фаза: до 50,0;

Постменопауза: до 17,50.

 

Показання до призначення:  маркер оваріального резерву (спільно з ФСГ і АМГ); маркер гранульозоклітинного раку яєчників

У жінок:

  • діагностика порушень статевого дозрівання;
  • комплексні обстеження жінок для виявлення причин безпліддя, порушень менструального циклу, передчасного виснаження яєчників для оцінки оваріального резерву;
  • для визначення термінів переходу до ДРТ при лікуванні безпліддя;
  • прогноз ефективності лікування безпліддя різними методами ДРТ;
  • прогноз ефективності стимуляції яєчників в циклах ЕКЗ;
  • діагностика, моніторинг ефективності лікування, рецидиву і метастазування гранульозоклітинного  і муцинозного типу епітеліального раку яєчників (в комплексі з СА-125).

У чоловіків:

  • діагностика порушень статевого дозрівання;
  • в комплексі обстеження при безплідді, порушеннях сперматогенезу.

 

Інтерпретація результатів:

Підвищення рівня:

  • СПКЯ;
  • гранульозоклітинний рак яєчників;
  • муцинозний тип епітеліального раку яєчників;
  • антиандрогенна терапія (у чоловіків);

 

Зниження рівня:

Жінки:

  • вікове зниження оваріального резерву;
  • менопауза;
  • передчасна недостатність яєчників;
  • хірургічна менопауза;
  • протипухлинна хіміотерапія.

Чоловіки:

  • порушення сперматогенезу, особливо ранніх стадій;
  • гіпер- або гіпогонадотропний гіпогонадизм.