Код 1.5.003 Глікований гемоглобін (HbA1c ) Glycated hemoglobin (HbA1c)
Глікований гемоглобін (HbA1c) – це гемоглобін, в якому молекула глюкози конденсується з β-кінцевим валіном β-ланцюга молекули гемоглобіну. Глікований гемоглобін HbA1 (HbA1a, HbA1b і HbA1c) являє собою невеликий відсоток від гемоглобіну (5-7%), в результаті безперервного і незворотного зв'язування глюкози з крові протягом всього періоду життя еритроцитів (близько 100-120 днів).
Глікування здійснюється в два етапи шляхом неферментативних реакцій, в залежності від рівня глюкози крові. Збільшення глікованого гемоглобіну (HbA1c становить 75-80% HbA1) пропорційно середньої концентрації глюкози крові протягом останніх 2-3 місяців до початку тестування. Нормалізація його рівня в крові відбувається через 4-6 тижнів після досягнення еуглікемії. Дослідження виконується з використанням методу визначення HbA1c, сертифікованого відповідно до National Glycohemoglobin Standardization Program (NGSP) або International Federation of Clinical Chemists (IFCC) і стандартизованого відповідно до референтних значень, прийнятих в Diabetes Control and Complications Trial (DCCT). Нормальним вважається рівень HbA1c до 6,0%.
Всі клінічні лабораторії повинні видавати результати HbA1c в одиницях SI (The International System of Units) (в ммоль/моль) і похідних одиницях NGSP (у %), використовуючи IFCC-NGSP рівняння (DCCT одиниці). Формули переведення показників HbA1c в IFCC або DCCT/NGSP наступні:
HbA1c в одиницях IFCC (ммоль/моль) = 10,93 x HbA1c в одиницях DCCT/NGSP (%) - 23,50;
HbA1c в одиницях DCCT/NGSP (%) = 0,09148 x HbA1c в одиницях IFCC (ммоль/моль) + 2,152;
NGSP (%) = 0,915 * IFCC (%) + 2,15.
Взаємозв’язок між НbА1с одиницях NGSP, IFCC і показниками СГ
HbA1c в одиницях IFCC (ммоль/моль) |
HbA1c в одиницях NGSP(%) |
СГ (мг/дл) |
СГ (ммоль/л) |
31 |
5 |
97 |
5,4 |
42 |
6 |
126 |
7 |
53 |
7 |
154 |
8,6 |
64 |
8 |
183 |
10,2 |
75 |
9 |
212 |
11,8 |
86 |
10 |
240 |
13,4 |
97 |
11 |
269 |
14,9 |
108 |
12 |
298 |
16,5 |
У 2010р. ADA (Американська діабетична асоціація) запропонувала використовувати для діагностики ЦД також рівень глікованого гемоглобіну HbA1c з граничним значенням 6,5% і вище.
У 2011р. ВООЗ схвалила використання HbA1c ≥6,5%, як діагностичного критерію ЦД. У разі відсутності симптомів гострої метаболічної декомпенсації діагноз повинен бути встановлений на підставі двох цифр, що знаходяться в діабетичному діапазоні, наприклад, двічі певний HbA1c або одноразове визначення HbA1c + одноразове визначення рівня глюкози. У 2012р. ADA запропонувала використовувати для діагностики предіабету рівень глікованого гемоглобіну HbA1c – 5,7-6,4%.
Переваги дослідження глікованого гемоглобіну (HbA1c) для діагностики ЦД і предіабету:
- Відображає рівень глікемії за тривалий проміжок часу, тобто характеризує стан хронічної гіперглікемії;
- Не потрібно забирати біоматеріал натще, тому скринінг можна проводити в будь-який час;
- Краща стабільність аналіту в процесі зберігання і транспортування у порівнянні з глюкозою;
- Менша варіабельність значень в різні дні, оскільки не залежить від аліментарних або емоційних чинників, прийому лікарських препаратів, стресів.
Фактори, що впливають на рівень HbA1c і його вимірювання
Фактори |
↑ HbA1c |
↓HbA1c |
Еритропоез |
Дефіцит вітаміну В12 і заліза, знижений еритропоез |
Прийом еритропоетину, заліза, вітаміну В12, ретикулоцитоз, хронічні захворювання печінки |
Змінений гемоглобін |
Генетичні або хімічні зміни в гемоглобіні: гемоглобінопатії, HbF, метгемоглобін – можуть збільшувати або зменшувати рівень HbA1c |
|
Глікування |
Алкоголізм, хронічна ниркова недостатність, зниження рН в еритроциті |
Аспірин, вітаміни С і Е, деякі гемоглобінопатії, підвищення рН в еритроциті |
Руйнування еритроцитів |
Збільшення тривалості життя еритроцитів, спленектомія |
Зниження тривалості життя еритроцитів: гемоглобінопатії, спленомегалія, ревматоїдний артрит або прийом деяких лікарських препаратів (антиретровірусні препарати, рибавірин, дапсон) |
Аналізи |
Гіпербілірубінемія, карбогемоглобін, алкоголізм, великі дози аспірину, хронічне вживання опіатів, гемоглобінопатії |
Гіпертригліцеридемія, гемоглобінопатії |
Метод дослідження: Високоефективна рідинна хроматографія (HPLC).
Правила підготовки: Загальноклінічні та біохімічні дослідження крові.
Примітки до правил підготовки: Кров може бути збережена при температурі 2-8 °С, стабільність проби – 7 днів при температурі 2-8 °С; гемолізат залишається стабільним 24 години при температурі 2-8 °С і 6 місяців при температурі -20 °C.
Матеріал для досліджень: Венозна кров.
Транспортне середовище: Вакутайнер з антикоагулянтом КЗ-ЕДТА.
Аналізатор і тест-система: Tosoh (Японія).
Референтні значення (%):
4,8 – 5,9.
Інтерферуючі чинники:
Медикаменти, що підвищують рівень: Великі дози аспірину, хронічне вживання опіатів.
Медикаменти, що знижують рівень: Еритропоетин, препарати заліза, вітаміни В12, С, Е, аспірин, антиретровірусні препарати, рибаверин, дапсон.
Показання до призначення: Маркер ретроспективної оцінки вуглеводного обміну.
- скринінг, діагностика, контроль ефективності лікування цукрового діабету та проміжних гіперглікемій;
- прогноз ризику розвитку ускладнень ЦД.
Інтерпретація результатів:
Підвищений рівень:
- цукровий діабет та інші стани з порушеною толерантністю до глюкози;
- дефіцит заліза;
- спленектомія;
- гемоглобінопатії (помилкове підвищення може бути обумовлено високою концентрацією фетального гемоглобіну (HbF)).
Знижений рівень:
- гіпоглікемія;
- гемолітична анемія;
- кровотечі;
- переливання крові;
- гемоглобінопатії;
- вагітність.