Код 1.3.029  Дигідротестостерон (Dihydrotestosterone)

 

Дигідротестостерон – андроген, метаболіт тестостерону, є найактивнішим андрогеном. Утворюється з тестостерону за участю 5α-редуктази, пригнічує секрецію ЛГ.

У чоловіків синтезується в яєчках і, меншою мірою, в наднирниках. До 70% утворюється в периферичних тканинах з тестостерону. У жінок головним місцем синтезу є наднирники і, меншою мірою, яєчники. Основним попередником є андростендіон. Концентрація дигідротестостерону найбільш висока в шкірі геніталій і у волосяних фолікулах.

У чоловіків відповідає за розвиток вторинних статевих ознак, регулює сексуальну поведінку, стимулює сперматогенез, грає ключову роль в проліферації клітин передміхурової залози, призводячи до розвитку гіперплазії передміхурової залози (ГППЗ). Це визначає використання препаратів, що пригнічують 5α-редуктазу для лікування ГППЗ; рівні дигідротестостерону використовуються для оцінки ефективності даної терапії. Зниження рівня дигідротестостерону може бути зумовлено як недостатнім синтезом тестостерону (при первинному або вторинному гіпогонадизмі), так і недостатньою активністю 5α-редуктази: в підлітковому періоді у хлопчиків буде проявлятися порушенням статевого дозрівання (анорхізм, крипторхізм, малі розміри геніталій, відсутність оволосіння), а в дорослому віці – клінікою гіпогонадизму. Надлишкова секреція дигідротестостерону може призводити до розвитку алопеції на волосистій частині голови, часто поєднуючись з іншими проявами гіперандрогенії.

 

Метод дослідження: ІФА.

Правила підготовки: Загальноклінічні та біохімічні дослідження крові.

Примітки до правил підготовки: У чоловіків необхідно відзначити, чи проходить лікування препаратами дигідротестостерону (лікування гіпогонадизму) і інгібіторами 5α-редуктази (при ГППЗ).

Матеріал для досліджень: Венозна кров.

Аналізатор і тест-система: ELISA, DBC, Канада.

 

Референтні значення (пг/мл):

Жінки: 24,0-368,0;

Жінки (постменопауза): 10,0-181,0;

Чоловіки: 250,0-990,0.

 

Інтерферуючі чинники:

Медикаменти, що підвищують рівень: даназол, дегідроепіандростерон, фінастерін, флутамід, гонадотропін (у чоловіків), гозерелін, левоноргестрел, міфепристон, моклобемід, нілутамід, фенітоїн, ріфампін, тамоксифен

Медикаменти, що знижують рівень: андрогени, глюкокортикоїди, даназол, бузерін, карбамазепін, циметидин, циклофосфамід, ципротерон, дипіридоглютетімід, гозерелін, кетоконазол, леупролід, левоноргестрел, метандростенолон, метірапон, нафарелін, нандролон, октреотид, пірідоглютетімід, спіронолактон, тетрациклін, тіоридазин.

 

Показання до призначення:

  • оцінка андрогенного статусу (спільно з тестостероном загальним);
  • виявлення порушень активності 5-альфа редуктази;
  • порушення статевого дозрівання у хлопчиків;
  • синдром Морріса;
  • клініка гіперандрогенії у жінок (гірсутизм, акне, НМЦ);
  • алопеція у чоловіків і жінок;
  • клініка гіпогонадизму у чоловіків (еректильна дисфункція, зниження лібідо, імпотенція);
  • доброякісна гіперплазія передміхурової залози;
  • контроль ефективності лікування ГППЗ інгібіторами 5α-редуктази.

 

Інтерпретація результатів:

Підвищений рівня:

  • аденома передміхурової залози;
  • андрогенна алопеція;
  • андрогенпродукуючі  пухлини наднирників і гонад;
  • ідіопатичний гірсутизм;
  • гіпергонадизм;
  • прийом препаратів тестостерону;
  • фізіологічна вагітність.

Знижений рівень:

  • первинний і вторинний гіпогонадизм у чоловіків, віковий андрогенний дефіцит;
  • дефіцит 5α-редуктази;
  • синдром Морріса;
  • застосування інгібіторів 5α-редуктази;
  • у жінок в менопаузі і постменопаузі.