Тиреоїдна пероксидаза (ТПО) – фермент, який приймає участь в синтезі гормонів щитоподібної залози, а саме трийодтироніну (Т3) і тироксину (Т4). Каталізує дві реакції: окиснення неорганічного йодиду (І-) і зв’язування йодованих тирозинів. ТПО – глікозований трансмембранний білок, який локалізується в апікальній частині фолікулярних клітин, експресується тільки в тироцитах. Є одним із найбільш важливих антигенів щитоподібної залози, до яких також відноситься тиреоглобулін (основний компонент колоїду) і рецептор ТТГ (розміщений на базальній мембрані фолікулярних клітин ЩЗ).

Щитоподібна залоза є органом-мішенню при багатьох аутоімунних захворюваннях, таких як хвороба Грейвса, що протікає з тиреотоксикозом і тиреоїдитом Хашимото, який призводить до гіпотиреозу.  Характерною особливістю цих захворювань є втрата імунологічної толерантності до тиреоїдної пероксидази, а специфічним маркером цих захворювань є антитіла до тиреоїдної пероксидази.

Визначення рівнів АТПО є найбільш чутливим тестом для виявлення аутоімунного захворювання щитоподібної залози. АТПО виявляється у 90-95% пацієнтів з аутоімунним тиреоїдитом (АІТ) і у 80% пацієнтів з хворобою Грейвса, а також у 15-20% пацієнтів з неаутоімунними захворюваннями ЩЗ.

У пацієнтів з субклінічним гіпотиреозом і наявністю АТПО ризик розвитку явного гіпотиреозу вищий.

Під час вагітності визначення рівня антитіл до тиреопероксидази може допомогти виділити жінок з підвищеним ризиком післяпологового тиреоїдиту, який розвивається у 5-10% всіх жінок після пологів і протікає з чергуванням фаз деструктивного тиреотоксикозу і транзиторного гіпотиреозу.

Визначати рівні АТПО і АТТГ, разом з оцінкою функції ЩЗ, доцільно перед призначенням пацієнту аміодарону, препаратів інтерферону, літію для оцінки ризику розвитку патології щитоподібної залози. Відсутність антитіл до ТПО і ТГ не виключає можливість наявності аутоімунного захворювання в невеликій кількості пацієнтів у віці до 20 років.

 

Правила підготовки: загальноклінічні дослідження крові.

Матеріал дослідження: венозна кров.

Метод тестування: ECLIA.

Аналізатор і тест-система: Cobas e411 , Roche Diagnostics.

Референтні значення: до 34,0 МО/мл.

Транспортне середовище:  вакутайнер з/без гелевої фази.

 

Покази до обстеження:

  • Діагностика і виявлення аутоімунних захворювань щитоподібної залози;
  • Скринінг в І триместрі вагітності для виявлення ризику тиреоїдної дисфункції під час вагітності і розвитку післяпологового тиреоїдиту;
  • Виявлення факторів ризику неонатального гіпотиреозу;
  • Виявлення факторів ризику невиношування вагітності;
  • Оцінка ризиків розвитку патології щитоподібної залози перед призначенням пацієнту аміодарону, препаратів інтерферону і літію.

 

Інтерпретація результатів:

  • аутоімунний тиреоїдит (тиреоїдит Хашимото);
  • дифузний токсичний зоб (хвороба Грейвса);
  • вузловий токсичний зоб;
  • підгострий тиреоїдит;
  • післяпологова дисфункція щитоподібної залози;
  • нетиреоїдні аутоімунні захворювання (синдром Шегрена, СЧВ, РА).