Код 1.4.002 Адренокортикотропний гормон (Adrenocorticotropic hormone)

 

АКТГ – пептидний гормон, що виділяється передньою долею гіпофізу під впливом гормонів тропів гіпоталамуса (кортикотропін-рилізинг гормон), складається з 39 амінокислотних залишків з молекулярною масою 4500Да. Час напіввиведення в крові – 3-8 хвилин. Його трансформація відбувається переважно в печінці і, в невеликій кількості, у нирках. Більшою мірою його вплив виражено на пучкову зону кори надниркових залоз, що призводить до збільшення утворення глюкокортикоїдів, меншою мірою – на клубочкову і сітчасту зони, тому на продукцію мінералокортикоїдів і статевих гормонів він не має значного впливу. Не наднирникові ефекти АКТГ полягають в стимуляції ліполізу (мобілізує жири з жирових депо і сприяє окисленню жирів), збільшенні секреції інсуліну і соматотропіну, накопиченні глікогену в клітинах м'язової тканини, гіпоглікемії, що пов'язано з підвищеною секрецією інсуліну, посилення пігментації за рахунок дії на пігментні клітини – меланофори. Секреція АКТГ посилюється при стресі, а також під впливом факторів, що викликають стресогенні стани:  холод, біль, фізичні навантаження, емоції. Гіпоглікемія сприяє збільшенню продукції АКТГ. Гальмування продукції АКТГ відбувається під впливом самих глюкокортикоїдів. Надлишок АКТГ призводить до гіперкортицизму. Це захворювання розвивається при аденомі гіпофіза і носить назву хвороби Іценко-Кушинга. Основні прояви захворювання – гіпертонія, ожиріння (має локальний характер (обличчя і тулуб)), гіперглікемія, зниження імунного захисту організму. Недостача гормону веде до зменшення продукції глюкокортикоїдів і розвитку гіпокортицизму, що проявляється порушенням метаболізму і зниженням стійкості організму до різних впливів зовнішнього середовища. Секреція АКТГ в кров схильна до добових ритмів – концентрація максимальна о 6 годині ранку, мінімальна ввечері і вночі (близько 22 години). Нормальний добовий ритм гормонів свідчить про цілісність функціонування всіх ланок системи «гіпоталамус-гіпофіз-кора надниркових залоз».

 

Метод дослідження: CLIA.

Правила підготовки: Загальноклінічні та біохімічні дослідження крові.

Матеріал для досліджень: Венозна кров.

Транспортне середовище: Вакутайнер з антикоагулянтом КЗ-ЕДТА.

Аналізатор і тест-система: Immulite (Siemens AG), Німеччина.

Референтні значення (нг/мл):

До 46,0.

 

Інтерферуючі чинники:

Медикаменти, що підвищують рівень: Препарати АКТГ, метопіроном, інсулін, вазопресин.

Медикаменти, що знижують рівень: Криптогептадин, глюкокортикоїди.

 

Показання до призначення:

  • Маркер функціонального стану системи «гіпоталамус-гіпофіз-кора надниркових залоз» спільно з визначенням рівня кортизолу;
  • Надмірні навантаження, стомлюваність і синдром хронічної втоми;
  • Диференційна діагностика симптоматичної артеріальної гіпертензії;
  • Диференційна діагностика первинної і вторинної надниркової недостатності;
  • Підозра на синдром Іценко-Кушинга та диференційна діагностика з хворобою Іценко-Кушинга;
  • Тривала терапія глюкокортикоїдами.

Інтерпретація результатів:

Для адекватної порівняльної оцінки в динаміці, проби крові слід брати в одні і ті ж проміжки часу.

Підвищення рівня:

  • хвороба Аддісона;
  • хвороба Іценко-Кушинга (гіпофізарна гіперсекреція АКТГ);
  • синдром Нельсона;
  • ектопічний АКТГ-синдром;
  • паранеопластичний синдром;
  • вроджена дисфункція кори надниркових залоз;
  • посттравматичні і післяопераційні стани;
  • вагітність.

Зниження рівня:

  • гіпофізарна недостатність (зниження продукції АКТГ);
  • синдром Іценко-Кушинга, викликаний кортикостеромою і раком кори надниркової залози;
  • пухлина, що виділяє кортизол.