Діагностичний Центр Ескулаб продовжив спільно з Мережа аптек "D.S." акцію на пакетну пропозицію №4 "Загальна біохімія" (-25% знижки, 115 грн.- економія!) з 01.09.18 - 30.11.2018р.

Не втрачайте можливості пройти якісну лабораторну діагностику! Адже хворобам краще запобігати, аніж лікувати їх.

Телефон гарячої лінії: 080 050 36 80

Усе про біохімічний аналіз крові та де його краще зробити

Для ефективного лікування недуг дуже важливо виявляти їх на ранніх стадіях. Це можливо, зокрема, завдяки біохімічному аналізу крові (БАК) – одному з найпоширеніших комплексів досліджень для перевірки стану внутрішніх органів і систем організму.

БАК дозволяє оцінити роботу й діагностувати гострі та хронічні захворювання печінки і нирок, отримати інформацію про метаболізм вуглеводів (діагностика цукрового діабету) і ліпідів (діагностика ризику розвитку атеросклерозу). Із результатів БАК ви дізнаєтеся про рівень глюкози (цукру), загального білка, білірубіну, трансаміназ, креатиніну, сечовини й холестерину у вашому організмі.

Кому рекомендують регулярно робити біохімічний аналіз крові?

Для профілактики лікарі рекомендують здавати БАК на рідше ніж раз на рік усім людям. При хронічних захворюваннях нирок та печінки, тривалому прийомі ліків, що можуть негативно впливати на ці органи (наприклад, антибіотиків, хіміотерапії, противірусної терапії), якщо є шкідливі умови праці (лаки, спирти тощо), для контролю ефективності терапії, таке дослідження рекомендують проводити 2-4 рази на рік.

Чи можна оцінити результати біохімічного аналізу крові самостійно?

Трактувати результати біохімічного аналізу крові повинен тільки лікар! Навіть якщо після самозвернення кожна людина проаналізує параметри аналізів, висновки не можуть бути підставою для постановки діагнозу! Звертаємо вашу увагу, що на результати досліджень відчутно впливає стан організму напередодні (уникнення стресів і навантажень, помірного харчування без алкоголю та жирної їжі), а також виконання умови здавати аналіз натще.

Подаємо базову інформацію для ознайомлення, аби вам було зрозуміло, що означає той чи той параметр.

1. Глюкоза (цукор крові чи глікемія).

Нормальний рівень − від 3,3 до 5,5 ммоль/л. Гіпоглікемія (рівень цукру крові нижче 3,3 моль/л) є значно небезпечнішою для життя, аніж гіперглікемія (рівень глюкози понад 5,5 моль/л). Гіперглікемія не завжди пов'язана з цукровим діабетом і може сигналізувати про дисфункцію наднирників, гіпофізу, гормональний дисбаланс тощо.

2. Загальний білок.

Нормальний вміст протеїнів у крові − у межах 65-85 г/л. У медичній практиці частіше спостерігається зниження рівня білку, аніж підвищення. Рівень білку в крові може коливатися при незбалансованому харчуванні, важких інфекційних хворобах, порушеннях роботи щитовидної залози, шлунково-кишкового тракту, печінки, інших захворюваннях. При постановці діагнозу лікар також керується рівнем альбумінів та глобулінів в крові. Норма − 1,5-2,5.

3. Білірубін.

Білірубін утворюється внаслідок руйнування гемоглобіну в еритроцитах. Норма загального білірубіну − 8,5-20,5 мкмоль/л. Прямий, або вільний білірубін не має перевищувати позначки 17,1 мкмоль/л. Непрямий, або зв'язаний білірубін − більш токсичний: саме він є результатом реакції речовин печінки з вільним білірубіном. Підвищення прямого білірубіну пов'язують із хворобами печінки, гепатитами чи іншими інфекційними хворобами. Непрямий білірубін характеризує стан жовчекам'яної хвороби, змін у жовчному міхурі чи підшлунковоій залозі.

4. Трансамінази.

Трансамінази (амінотрансферази) − це особливі ферменти, які регулюють важливі біологічні процеси у клітинах. Аналіз крові визначає рівень АСТ (норма 0,1-0,68 мкмоль/мл*год) та АЛТ (норма 0,1-0,45 мкмоль/мл*год). Порушення рівня АСТ та АЛТ може мати низку причин, зокрема інфаркт, захворювання печінки, отруєння, інфекційні хвороби, пухлини, наслідки травм чи опіків.

5. Сечовина.

Процес утворення сечовини відбувається в печінці. Сама сечовина не токсична та виводиться з організму нирками. Частина сечовини може реабсорбуватися в нирках (в нормі в межах 2,4-8,3 ммоль/л). Коливання рівня сечовини пов'язують переважно із захворюваннями нирок, а також зі змінами в харчуванні (вмістом білків у їжі).

6. Креатинін.

Так само, як сечовина, утворення креатиніну пов'язане з білковим обміном, тобто є результатом процесів у м'язах та головному мозку. Креатинін виводиться нирками. Через специфіку розвитку будови м'язевої тканини, для жінок і чоловіків норма є різною: 57-93 мкмоль/л та 80-115 мкмоль/л відповідно. Зміни рівня креатиніну пов'язують із нирковою недостатністю, травмами, змінами у щитовидній залозі. У спортсменів рівень креатиніну переважно підвищений.

7. Холестерин.

Це речовина, яка є продуктом обміну жирів і білків у печінці та кишечнику. Холестерин є не зовсім шкідливою речовиною, що закупорює судини, як вважає більшість пацієнтів. Він бере участь у біологічних процесах обміну в клітинах, а також входить у склад статевих гормонів. Вміст холестерину має не перевищувати 5,17 ммоль/л.

Не втрачайте можливості пройти якісну лабораторну діагностику! Адже хворобам краще запобігати, аніж лікувати їх.