Бета-2-мікроглобулін

Бета-2 мікроглобулін , Бета-2- мікроглобулін

Ціна: 193.50 грн * 215.00 грн
Перейти у кошик
* Знижка дійсна тільки при замовленні на сайті

3.1.020

Тимотаксин, B2M, B2M, Thymotaxin, Beta2-Microglobulin

Низькомолекулярний білок (11800 Да), компонент легкого ланцюга системи основного комплексу гістосумісності класу I (MHC I), представлений на всіх ядровмісних клітинах організму людини (окрім еритроцитів),  є білком, який знаходиться на поверхні практично всіх клітин організму. Він присутній в більшості фізіологічних рідин. Його вміст у крові збільшується при ракових захворюваннях, таких як мієлома, лейкемія і лімфома, а також при запальних процесах.

Аналіз визначає вміст бета-2-мікроглобуліну в крові, сечі і зрідка в лікворі. У нирках бета-2-мікроглобулін  проходить через фільтри капсул ниркових  клубочків, а потім всмоктується нирковими канальцями, які фільтрують назад воду, білки, вітаміни, солі та інші речовини, необхідні для організму. У нормі лише невелика кількість бета-2-мікроглобуліну міститься в сечі, але в разі якщо ниркові канальці пошкоджені або інфіковані, то концентрація його зростає внаслідок зменшення зворотного всмоктування. Після проходження процедури діалізу у пацієнтів, які мають ниркові  захворювання, бета-2-мікроглобулін  може складати довгі молекулярні ланцюжки, які утворюють відкладення в суглобах і тканинах, що викликають неприємні відчуття і біль. Таке захворювання називається амілоїдозом, пов'язаний з діалізом бета-2-мікроглобуліну.

Рівень бета-2-мікроглобуліну іноді підвищується в лікворі  при лейкемії та лімфомі  і при таких хронічних захворюваннях, як множинний склероз.

Маркер

Маркер лімфопроліферативних захворювань, ураження проксимальних ниркових канальців.

 

 

Показання до призначення

  • В онкології: прогноз і ефективність лікування мієлобластної хвороби, В-лімфом, хронічного  лімфолейкозу. У поєднанні з іншими онкомаркерами -  при гастроінтестинальних раках;
  • у ВІЛ-інфікованих пацієнтів: оцінка активності захворювання, контролю ефективності лікування;
  • в нефрології: маркер порушень функції нирок, диференціальна діагностика клубочкових  і канальцевих уражень, моніторинг ефективності діалізу (до і після діалізу), оцінка нефротоксичності препаратів, моніторинг реакції відторгнення після трансплантації;
  • системні захворювання: оцінка активності та стану нирок при РА, ВКВ, інших захворюваннях.

 

 

Референтні значення (нг/мл)

Чоловіки: 604,0- 2157,0                             

Жінки: 607,0- 2295,0

 

 

Фактори, що можуть вплинути на результат

  • Хвороби, пов'язані з підвищеною швидкістю утворення або загибелі клітин, важкі інфекційні та вірусні захворювання (цитомегаловірусні інфекції), деякі фактори, що активують імунну систему (запальні процеси і аутоімунні розлади) можуть бути причиною підвищеного рівня бета-2-мікроглобуліну.
  • Медикаменти - літій, циклоспорин, цисплатин, карбоплатин і аміноглікозидні антибіотики - сприяють збільшенню концентрації бета-2-мікроглобуліну в крові або в сечі.
  • Процедури сучасної ядерної медицини та використання рентгеноконтрастних речовин теж здатні вплинути на результати аналізу.

 

 

Інтерпретація

Підвищений рівень:

В результаті підвищеного синтезу:

  • лімфопроліферативні захворювання:
  • множинна мієлома,
  • В лімфома,
  • хвороба Вальденстрема,
  • неходжкінська лімфома,
  • хвороба Ходжкіна (відображає пухлинну масу, прогностичний маркер);
  • інші неоплазії (рак прямої кишки, молочної залози);
  • у ВІЛ (СНІД) пацієнтів;
  • системні захворювання (СЧВ, синдром Шегрена, ревматоїдний артрит);
  • гепатит,
  • цироз,
  • хвороба Крона,
  • саркоїдоз.

 

В результаті зниження клубочкової фільтрації:

  • ниркова недостатність, включаючи фізіологічні зміни (у новонароджених, в похилому віці);
  • реакція відторгнення ниркового трансплантата (показання до корекції дози іммунносупресії);
  • прийом нефротоксичних препаратів;
  • вагітність фізіологічна і ускладнена прееклампсією;
  • інтенсивні фізичні навантаження.

 

 

  • Підвищений рівень бета-2-мікроглобуліну вказує на наявність проблеми, однак не дозволяє діагностувати будь-яку хворобу. Результати аналізу відображають активність хвороби і величину пухлинної маси.
  • Якщо рівень бета-2-мікроглобуліну в крові значно підвищений при діагнозі "множинна мієлома", "лейкемія" або "лімфома", прогноз захворювання несприятливий.
  • Зниження концентрації даного білка при лікуванні множинної мієломи вказує на позитивну реакцію у відповідь на лікування, незмінний або зростаючий рівень - на неефективність терапії.
  • При наявних ознаках ниркових захворювань підвищений рівень бета-2-мікроглобуліну в крові і знижений рівень його в сечі свідчать про те, що причина розладів пов'язана з дисфункцією капсул ниркового клубочка. Якщо ж рівень бета-2-мікроглобуліну низький в крові і, навпаки, високий в сечі, то цілком ймовірно, що причина патології полягає в пошкодженні ниркових канальців.
  • Підвищення рівня бета-2-мікроглобуліну після трансплантації нирки іноді свідчить про початок відторгнення штучного органу. Тим часом на початок дисфункції нирок може вказувати підвищення рівня бета-2-мікроглобуліну внаслідок контакту з високими концентраціями кадмію і ртуті.
  • Збільшення вмісту бета-2-мікроглобуліну в цереброспінальній рідині при таких захворюваннях, як лейкемія або ВІЛ / СНІД, свідчить про те, що хвороба торкнулася центральної нервової системи.
  • Низькі показники бета-2-мікроглобуліну вважаються нормою. Рівні бета-2-мікроглобуліну можуть бути не виявлені в сечі і цереброспінальній рідині.

 

Правила підготовки:

Загальноклінічні дослідження венозної крові

Біологічний матеріал:

Венозна кров

Контейнер/транспортне середовище:

Вакуумна пробірка з/без гелевої основи

Метод дослідження:

 Імунохемілюмінесцентний аналіз.

Аналізатор і тест-система:

Cobas 6000, Roche Diagnostics (Швейцарія)

 

 

Хто призначає дослідження?

Гематолог, педіатр, терапевт, хірург, ревматолог, імунолог, онколог.