Лютеїнізуючий гормон (ЛГ)

Ціна: 139.50 грн * 155.00 грн
* Знижка дійсна тільки при замовленні на сайті

Код 1.3.005 Лютеїнізуючий гормон (Luteinising hormone)

 

ЛГ – глікопротеїдний гормон, секретується гонадотропними клітинами передньої долі гіпофізу в пульсуючому режимі під впливом гонадоліберину з гіпоталамуса. Частота і амплітуда секреції у жінок варіабельна в залежності від дня менструального циклу: у фолікуліновій фазі – кожні 90 хвилин, в лютеїновій – 2-3,5 год.

ЛГ разом з ФСГ належать до сімейства гонадотропінів. Складається з специфічної β-субодиниці і спільної з ФСГ, ТТГ і ХГ α субодиниці. Рівень синтезу ЛГ контролюється за принципом негативного зворотнього зв'язку рівнями естрадіолу і прогестерону, тестостерону у чоловіків.

ЛГ разом з ФСГ відповідає за фертильність: у жінок контролює зростання фолікула, стимулює овуляцію, формування та еволюцію жовтого тіла, регулює синтез і секрецію стероїдних і пептидних гормонів (в першу чергу – прогестерону). Найвищий рівень ЛГ спостерігається в середині менструального циклу, викликаючи овуляцію і формування жовтого тіла (основним продуктом секреції якого є прогестерон).

У чоловіків ЛГ стимулює утворення тестостерону клітинами Лейдіга, контролює нормальне дозрівання сперматозоїдів. З віком рівні ЛГ підвищуються в міру зниження рівня естрадіолу у жінок і тестостерону у чоловіків.

У клініці ключову роль відіграє у виявленні первинного (підвищення рівня ЛГ) і вторинного (нормальні або знижені рівні ЛГ) гіпогонадизму. У педіатрії використовується для оцінки статевого дозрівання і виявлення порушень у обох статей. У жінок використовується як один з маркерів СПКЯ (спільно з ФСГ), є предиктором настання менопаузи, дозволяє оцінювати гонадотропну функцію в циклах стимуляції. У чоловіків дозволяє виявляти етіологію гіпогонадизму, порушень сперматогенезу.

 

Метод дослідження: ECLIA.

Правила підготовки: Загальноклінічні та біохімічні дослідження крові.

Примітки до правил підготовки: Необхідно вказувати день МЦ або  термін вагітності.

Матеріал для досліджень: Венозна кров.

Транспортна середовище: Вакутайнер з/без антикоагулянту.

Аналізатор і тест-система:  IMMULITE 2000XPi, SIEMENS.

 

Референтні значення (мМО/мл):

Діти:

1 день життя: 0,1-0,8;

2 дні життя: 0,1-0,6;

3 дні життя: 0,1-2,7;

4 дні життя: 0,1-1,7;

5 днів життя: 0,1-3,1;

6 днів життя: 0,4-6,4;

7 днів життя: 0,1-5,6;

8-30 днів життя: 0,1-7,8.

Діти (Ж):

1-12 місяців: 0,1-0,4;

1-5 років: 0,1-0,5;

6-10 років: 0,1-3,1;

11-13 років: 0,1-11,9.

Діти (Ч):

1-12 місяців: 0,1-0,4;

1-5 років: 0,1-1,3;

6-10 років: 0,1-1,4;

11-13 років: 0,1-7,8;

14-17 років: 1,3-9,8.

Жінки:

Фолікулінова фаза: 1,1-11,6;

Овуляторний пік: 17,0-77,0;

Лютеїнова фаза: до 14,7;

Постменопауза: 11,3-39,8;

Оральні контрацептиви: до 8,0.

Чоловіки: 0,8-7,6.

 

Коефіцієнт перерахунку мМО/мл = МО/л.

 

Інтерферуючі чинники:

Медикаменти, що підвищують рівень: Бомбезин, бромокриптин, финастерид, гозерелін (в перший місяць лікування), кетоконазол, местранол, налоксон, нілутамід, окскарбазепін, фенітоїн, спіронолактон, тамоксифен, тролеандоміцин.

Медикаменти, що знижують рівень: Анаболічні стероїди, антиконвульсанти, карбамазепін, кон'юговані естрогени, ципротерон, даназол, диетілстільбестрол, дігоксин, допамін, гозерелін, мегестрол, метандростенолон, норетіндрон, октреотид, пероральні контрацептиви, фенотіазіди, фенітоїн, тімозид, правастатин, прогестерон, станозолол, тамоксифен, тореміфен, тіоридазин, вальпроєва кислота.

 

Показання  до призначення:

У педіатрії: порушення статевого дозрівання в обох статей.

У чоловіків:

  • діагностика первинного і вторинного гіпогонадизму;
  • патологічні зміни в спермограмі (виявлено порушення сперматогенезу);
  • виключення ектопічної секреції ЛГ новоутвореннями.

У жінок:

  • оцінка при будь-яких порушеннях меструального циклу;
  • диференційна діагностика первинного (гіпергонадотропного) і вторинного (гіпогонадотропного) гіпогонадизму;
  • діагностика СПКЯ (спільно з ФСГ);
  • виявлення причин аменореї;
  • діагностика причин і контроль лікування безпліддя;
  • лабораторний контроль індукції овуляції;
  • предиктор менопаузи;
  • діагностика клімактеричного синдрому;
  • вроджені захворювання з хромосомними абераціями (синдром Тернера);
  • виключення ектопічної секреції ЛГ новоутвореннями.

Інтерпретація результатів:

Необхідно уникати порівняння результатів, отриманих шляхом декількох різних методів і в різні фази менструального циклу, так як вони можуть істотно відрізнятися.

 

Підвищений рівень: 

  • базофільна аденома гіпофіза;
  • гіпергонадотропний гіпогонадизм (первинна дисфункція гонад);
  • синдром передчасного виснаження яєчників;
  • СПКЯ;
  • ендометріоз;
  • синдром Шершевского-Тернера;
  • менопауза (включаючи хірургічну);
  • тестикулярная фемінізація;
  • ураження гонад у чоловіків;
  • синдром Клайнфельтера;
  • голодування;
  • спортивні тренування;
  • ниркова недостатність.

Знижений рівень:

  • вторинна (гіпоталамусна) аменорея;
  • гіперпролактинемія;
  • гіпогонадотропний гіпогонадизм (центральна форма);
  • гіпофізарний нанізм;
  • синдром Шихана;
  • хвороба Симмондса;
  • синдром Денні-Марфана;
  • синдром полікістозних яєчників (атипова форма);
  • недостатність лютеїнової фази;
  • ожиріння;
  • куріння;
  • хірургічні втручання;
  • стрес.