Антимюллерівський гормон, АМГ

Ціна: 373.50 грн * 415.00 грн
* Знижка дійсна тільки при замовленні на сайті

Код 1.3.001 Антимюллерів гормон (Anti-Mullerian Hormone)

 

АМГ – гормон, який продукується клітинами Сертолі у чоловіків (внутрішньоутробно та після народження) і клітинами гранульози у жінок (тільки після народження). Одна з основних функцій АМГ – забезпечення диференціювання статі у ембріона, а саме – пригнічення розвитку жіночих репродуктивних органів із зачатка, що називається Мюллерівська протока (звідси й сама назва гормону). Відомо, що до 5-6 тижнів розвитку плід має зачатки як жіночих (Мюллерівських проток), так і чоловічих (Вольфових проток) репродуктивних органів. Синтез клітинами Сертолі АМГ, який починається на 6-7 тижні, забезпечує інгібування розвитку жіночих репродуктивних органів і стимулює розвиток чоловічих. Якщо у плода є мутації гена АМГ або його рецептора, то пригнічення не відбувається і, в такому випадку, одночасно розвиваються репродуктивні органи обох статей. Таким чином, при народженні дитина має первинні статеві ознаки чоловічого типу і запідозрити цю патологію неможливо, однак в майбутньому це є однією з причин чоловічого безпліддя. У плодів жіночої статі синтез АМГ не відбувається, що визначає статеві відмінності в рівні АМГ при народженні – у хлопчиків це високі рівні, у дівчаток – практично невизначені. Це дозволяє використовувати АМГ для встановлення статі дитини в сумнівних випадках і виявлення причини порушення розвитку статевих органів. Крім того, у хлопчиків АМГ забезпечує фізіологічний процес опускання яєчок в мошонку, таким чином, недостатній його синтез може призводити до розвитку крипторхізму. Для визначення тактики ведення хлопчика (доцільність хірургічного лікування), необхідне проведення диференційної діагностики між крипторхізмом і анорхією. Оптимальним тестом, в даному випадку, є визначення рівня АМГ, який буде визначатися тільки в разі крипторхізму. У дитячому віці динаміка рівнів АМГ у хлопчиків і дівчаток має діаметрально протилежний зміст – у хлопчиків поступове зниження до пубертатного періоду, у дівчаток – підвищення. Це дозволяє використовувати АМГ для діагностики патології статевого дозрівання (передчасного або затримки). У дорослому віці АМГ забезпечує у чоловіків синтез андрогенів і сперматогенез. Низький рівень АМГ відзначається при необструктивній азооспермії. Це дозволяє використовувати його для диференційної діагностики між обструктивною і необструктивною азооспермією, виявляти причини чоловічого безпліддя.

У жінок, починаючи з пубертатного періоду, синтез АМГ відбувається постійно в клітинах гранульози примордіальних фолікулів незалежно від дня менструального циклу. Інтенсивність синтезу АМГ найбільш точно відображає оваріальний резерв та репродуктивні можливості жінки. З віком кількість фолікулів зменшується і рівень АМГ знижується навіть до невизначеного  рівня в період менопаузи. На сьогоднішній день визначення рівня АМГ визнано найбільш оптимальним тестом оцінки оваріального резерву і предиктором менопаузи. Фізіологічне значення АМГ у жінок полягає в регуляції дозрівання фолікулів, формуванні домінантного фолікула за рахунок пригнічення росту інших примордіальних фолікулів, зниження чутливості до ФСГ. При СПКЯ відзначається 2-5-кратне підвищення рівня АМГ, однак застосування в діагностичних цілях обмежено. Визначення рівня АМГ широко використовується в репродуктології для виявлення причин безпліддя (зниження овуляторного резерву), планування народження дітей (зниження рівня АМГ свідчить про зниження фертильності), прогнозування настання менопаузи, визначення необхідності переходу до методів ДРТ при веденні безплідних пар, вибору методу ДРТ (при значно низьких рівнях АМГ рекомендується використання донорських ооцитів). Крім того, використання даного тесту дозволяє прогнозувати ефективність циклів стимуляції, можливості розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників, що дозволяє визначити найбільш ефективну програму ведення.

З огляду на те, що АМГ синтезується клітинами гранульози, то підвищення його рівня (нерідко в десятки-сотні разів) буде спостерігатися при гранульозоклітинній  формі  раку яєчника, які складають 3-5% всіх форм раку яєчника. Це дозволяє використовувати рівень АМГ на етапі первинного обстеження жінок в комплексі з іншими онкомаркерами для виявлення гранульозоклітинного  раку, для моніторингу ефективності терапії і прогнозу рецидиву. Особливо важливе значення даний маркер має в період менопаузи, коли його рівні в нормі практично нульові і будь-яке підвищення рівня АМГ буде свідчити про наявність пухлинного процесу.

 

Метод дослідження: ECLIA.

Правила підготовки: Загальноклінічні та біохімічні дослідження крові.

Матеріал для досліджень: Венозна кров.

Транспортна середовище: Вакутайнер з/без антикоагулянту

Аналізатор і тест-система:  Cobas е411, Roche Diagnostics (Швейцарія).

 

Референтні значення (нг/мл):

Жінки:

20 - 24 роки: 1,88 - 7,29;

25 - 29 років: 1,83 - 7,53;

30 - 34 роки: 0,946 - 6,70;

35 - 39 років: 0,777 - 5,24;

40 - 44 роки: 0,097 - 2,96;

45 - 50 років: 0,046 - 2,06.

Чоловіки: 2,15 - 10,1.

 

Показання до призначення:

  • Маркер оваріального резерву (у жінок);
  • Предиктор менопаузи;
  • Маркер гранульозоклітинного раку яєчників;
  • Маркер тестикулярної функції (у чоловіків);
  • У педіатрії: встановлення статі, порушення статевого дозрівання (передчасне/затримка), проведення диференційної діагностики крипторхізму і анорхії, оцінка наявності тестикулярної тканини у хлопчиків;
  • У жінок: виявлення причин безпліддя, оцінка оваріального резерву, оцінка ризику розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників, СПКЯ, утворення в області яєчників (маркер гранульозоклітинного раку), контроль ефективності лікування і рецидиву гранульозоклітинного раку яєчників, предиктор настання менопаузи, виключення зниження оваріального резерву при граничних і підвищених рівнях ФСГ, визначення термінів призначення ЗГТ, контроль оваріального резерву перед і після оперування яєчників, після аутотрансплантації, хіміотерапії;
  • У чоловіків: виявлення причин безпліддя.

Інтерпретація результатів:

Підвищення рівня:

У жінок:

  • СПКЯ;
  • гранульозоклітинний  рак яєчників;
  • передчасне статеве дозрівання.

У чоловіків:

  • затримка статевого дозрівання;
  • крипторхізм;
  • пухлини з клітин Сертолі.

 

Зниження рівня:

У жінок:

  • затримка статевого дозрівання;
  • зниження оваріального резерву;
  • пре- і постменопауза;
  • хірургічна менопауза.

У чоловіків:

  • синдром персистенції Мюллерівських проток;
  • анорхія, дисгенезія гонад;
  • передчасне статеве дозрівання.