Антитіла до рецептора ТТГ

Ціна: 274.50 грн * 305.00 грн
* Знижка дійсна тільки при замовленні на сайті

Рецептори тиреотропного гормону – мембранні структури тиреоцитів. Вони специфічно пов'язують ТТГ гіпофіза і забезпечують реалізацію його біологічної дії. Підвищення рівня антитіл до рецептора ТТГ (АТрТТГ) спостерігається при хворобі Грейвса (дифузний токсичний зоб). АТрТТГ можуть симулювати ефекти ТТГ на щитоподібну залозу, активуючи механізми, які ведуть до збільшення синтезу і вивільнення гормонів щитоподібної залози – Т4 і Т3. Антитіла до цих рецепторів є гетерогенними за своїм характером, таким чином, вони можуть проявляти як стимулюючу, так і гальмівну дію, але в цілому переважає стимулююча дія. АТрТТГ виявляються у 80% пацієнтів з нелікованою хворобою Грейвса. Рідше їх можна виявити і у людей з тиреоїдитом Хашимото, і у пацієнтів з первинною мікседемою. Дослідження АТрТТГ необхідно проводити перед початком лікування ДТЗ, перед переходом на підтримуючу терапію, скасування терапії. Збереження або наростання рівня АТрТТГ – ризик рецидиву тиреотоксикозу, додатковий фактор у виборі хірургічного методу лікування. Високий титр антитіл до рецептора ТТГ (>10-15 МО/л) корелює з важкістю і несприятливим перебігом хвороби, >46 МО/л визначає хворих, які не мають шансів на тривалу ремісію. Падіння титру АТрТТГ менш, ніж на 50% за 6 місяців лікування антитиреоїдними препаратами, свідчить про низьку ймовірність отримання тривалої ремісії. Оскільки АТрТТГ відноситься до класу IgG, то можливий  трансплацентарний шлях  передачі від матері до плоду. Якщо пацієнтки з хворобою Грейвса мають підвищений рівень антитіл до рецептора ТТГ в 3 триместрі вагітності, то плід наражається на ризик розвитку неонатального гіпертиреозу.

 

Метод дослідження: ECLIA.

Правила підготовки: Загальноклінічні та біохімічні дослідження крові.

Матеріал для досліджень: венозна кров.

Транспортна середовище: Вакутайнер з/без антикоагулянту.

Аналізатор і тест-система: Cobas е411, Roche Diagnostics (Швейцарія).

 

Референтні значення:  До 1,58 МО/л.

 

Показання до призначення: Маркер дифузного токсичного зобу.

 

Диференціальна діагностика:

  • тиреотоксикоз під час вагітності;
  • диференційна діагностика дифузного токсичного зобу і різних варіантів деструктивного тиреотоксикозу;
  • субклінічний тиреотоксикоз у поєднанні з дифузним зобом;
  • ендокринна офтальмопатія на фоні еутиреозу;
  • багатовузловий токсичний зоб з «гарячими» вузлами;
  • диференційна діагностика неонатального гіпотиреозу, індукованого материнськими антитілами при еутопічній локалізації щитоподібної залози;
  • диференційна діагностика неонатального тиреотоксикозу (тиреотоксикоз за рахунок трансплацентарної передачі АТрТТГ з можливим ураженням щитоподібної залози плода);
  • прогноз рецидиву дифузного токсичного зобу.

 

Інтерпретація результатів:

Підвищення рівня:

  • Дифузний токсичний зоб (хвороба Грейвса) в 85-95% випадків;
  • інші форми тиреоїдитів.