Антитіла до тиреопероксидази (АТ до ТПО)

Антитіла до тиреопероксидази (АТПО), Антитіла до тиреопероксидази (АТ до ТПО)

Ціна: 157.50 грн * 175.00 грн
Перейти у кошик
* Знижка дійсна тільки при замовленні на сайті

1.1.005

Thyroperoxidase (TPO) antibodies (АТПО)

 

                Тиреоїдна пероксидаза (ТПО) – це фермент, що приймає участь у синтезі гормонів щитоподібної залози, а саме трийодтироніну (Т3) та тироксину (Т4). Каталізує такі реакції, як: окиснення неорганічного йодиду (І-), зв’язування йодованих тирозинів. Даний фермент являє собою глікований трансмембранний білок, що розміщується в апікальній частині фолікулярних клітин щитоподібної залози. Експресія відбувається лише в тироцитах.

                Тиреоїдна пероксидаза є одним з найважливіших антигенів щитоподібної залози, до яких також відноситься тиреоглобулін та рецептор тиреотропного гормону. Тиреоглобулін являється основним компонентом колоїду фолікулів щитоподібної залози. Рецептор ТТГ локалізується на базальній мембрані фолікулярних клітин щитоподібної залози.

                Антитіла до тиреопероксидази – показник агресії імунної системи по відношенню до власного організму. Тиреоїдна пероксидаза забезпечує утворення активної форми йоду, що здатна долучатися до процесів іодифікації тиреоглобуліну. Антитіла до ферменту блокують його активність, що призводить до зниження секреції тиреоїдних гормонів (Т3 та Т4). Проте, АТПО можуть бути лише, так би мовити, «свідками» аутоімунних процесів.

                Найбільш чутливим тестом для виявлення аутоімунного захворювання щитоподібної залози є антитіла до тиреоїдної пероксидази. Зазвичай їх поява являється першим зсувом, що спостерігається в ході розвитку гіпотиреозу внаслідок тиреодиту Хашимото. Завдяки високочутливим методам дослідження АТПО виявляються у 95 % людей з тиреодитом Хашимото, та приблизно 85 % пацієнтів із хворобою Грейвса, а також у 15-20 % пацієнтів з неаутоімунними захворюваннями щитоподібної залози. Виявлення АТПО у вагітних свідчить про ризик розвитку післяпологового тиреодиту у матері з чергуванням фаз деструктивного тиреотоксикозу і транзиторного гіпотиреозу та можливому впливу на розвиток плода. Ризик розвитку явного гіпотиреозу вищий у пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом та наявністю АТПО. Відсутність антитіл до тиреоїдної пероксидали та тиреоглобуліну не виключають можливості наявності аутоімунного тиреодиту в дуже малій кількості пацієнтів (найчастіше в молодому віці до 20 років).

                Характерною особливістю вищезазначених захворювань є втрата імунологічної толерантності до тиреоїдної пероксидази, а специфічним маркером цих захворювань є антитіла до тиреоїдної пероксидази.

 

 

Маркер

Маркер аутоімунних процесів у щитоподібній залозі.

 

 

Показання до призначення

  • Маркер аутоімунного ураження та захворювань щитоподібної залози;
  • Призначається вагітним у першому триместрі для виявлення ризику тиреоїдних дисфункцій та розвитку післяпологового тиреодиту;
  • Виявлення ризиків неонатального гіпотиреозу та невиношування плоду;
  • Диференційна діагностика гіпертиреозу та гіпотиреозу;
  • Зоб;
  • Хвороба Грейвса (дифузний токсичний зоб);
  • Хронічний тиреодит (хвороба Хашимото);
  • Офтальмопатія (збільшення навколоочних тканин, як підозра на еутиреоїдну хворобу Грейвса);
  • Перитибіальна мікседема (щільний набряк гомілок);
  • У новонароджених: Гіпертиреоз; високі рівні АТПО чи хвороба Грейвса у матері;
  • Використовується для оцінки ризику патології щитоподібної залози перед призначенням аміодарону, інтерферонів, літію.

 

 

Референтні значення (МО/мл)

Діти

Дорослі

≤ 34,0

≤ 34,0

 

 

Перерахунок значень

МО/мл = мМО/мкл

 

 

 

Підвищений  рівень:

Знижений  рівень:

В цілому виявлення АТПО в сироватці крові свідчить про аутоімунну  агресію відносно щитоподібної залози, і чим вище показник аналізу відхиляється від норми, тим вище ймовірність наявності даного типу патології.

  • Незначне або помірне підвищення рівня АТПО може бути викликане багатьма захворюваннями щитоподібної  залози і аутоімунними відхиленнями: ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, інсулінозалежний цукровий діабет, рак щитоподібної залози, системним аутоімунним васкулітом і ін.
  • Значне відхилення результатів від норми найчастіше вказує на аутоімунне захворювання щитоподібної залози, наприклад тиреоїдит Хашимото, дифузний токсичний зоб.
  • Позитивні результати аналізу під час вагітності свідчать про можливість гіпертиреозу у дитини (протягом внутрішньоутробного розвитку або вже після народження).
  • Якщо аналіз на антитіла до тиреопероксидази використовується в цілях тривалого контролю за ходом лікування, при цьому рівень антитіл або залишається високим протягом усього періоду спостереження, або знижується на початку терапії, а потім підвищується знову після деякого проміжку часу, це говорить про недостатню ефективність проведеної терапії, а також про те, що захворювання триває або відбувається його загострення.
  • Іноді рівень АТПО підвищений у практично здорових людей, частіше у жінок, причому така ймовірність збільшується з віком. Більшість з них ніколи не турбують захворювання щитоподібної залози, однак у будь-якому випадку за станом здоров'я пацієнтки спостерігають протягом тривалого часу.

 

Зменшення концентрації антиТПО до низьких або, тим більше, невизначених значень свідчить про те, що проведене лікування успішне.

 

 

Інтерпретація результатів

Знижений рівень

Підвищений рівень

 

  • хвороба Хашимото (аутоімунний тиреоїдит);
  • ідіопатичний гіпотиреоз;
  • дифузний токсичний зоб (хвороба Грейвса);
  • вузловий токсичний зоб;
  • підгострий тиреоїдит (де Кревена);
  • післяпологова дисфункція щитоподібної залози;
  • аутоімунний тиреоїдит;
  • нетиреоїдні аутоімунні захворювання.

 

 

Правила підготовки

Загальноклінічні дослідження венозної крові

Біологічний матеріал

Венозна кров

Контейнер/транспортне середовище

Вакуумна пробірка з/без гелевої основи, що містить коагулянт

Метод дослідження

ECLIA

Аналізатор і тест-система

Cobas 6000, Roche Diagnostics (Швейцарія)

 

Важливі зауваження:

Чутливість і специфічність тестів на АТПО підвищується з розвитком медичних технологій. Методики дослідження періодично змінюються. Частково з цієї причини у даного аналізу за весь час було кілька назв. Зараз використовується кілька методик його проведення, у кожної з них різні межі чутливості і межі референтних значень. У зв'язку з цим важливо робити повторні тести в тій же лабораторії, по тій же методиці, як при первинному дослідженні, для досягнення сумісності отриманих результатів.

 

Хто призначає дослідження?

Лікар загальної практики, терапевт, ендокринолог, хірург, ревматолог, кардіолог, акушер-гінеколог, педіатр, неонатолог.